(Автор Наталія Глиняна)
Веде дорога кожного до хати,
Веде стежина у батьківський дім.
Там, де завжди дітей чекає мати,
Щоб обігріти їх теплом своїм.
Вона з дитинства всіх оберігає
Співає колисанки і пісні.
І жити в світі цім премудро так навчає,
Щоб не цуралися ні краю ні рідні.
А тато дивиться усміхнено з порогу,
Й радіє щиро за своїх дітей.
Благословляє їх завжди в дорогу,
Та сльози стримує із втомлених очей.
Вони немов зажурені лелеки,
Лиш виглядають разом із вікна
Бо діти їх роз’їхались далеко,
Й домівкою вже стала чужина…
***
Батьків своїх потрібно шанувати,
Нема рідніших на землі людей
Й милішої від батьківської хати
Де серцем всім чекають на дітей..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2020
автор: Наталія Глиняна