Спать не може ведмежатко,
У барлозі дуже жарко,
Сон кудись утік далеко,
Смоктать лапу теж нелегко.
Хоче так смачного меду
І малину, мов цукерку,
Та, на жаль уже зима,
Хоча снігу вже нема.
То ж вмоститись слід зручненько,
Пригорнутися до неньки,
Кольорові бачить сни
Й міцно спати до весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874273
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський