(Автор Наталія Глиняна)
На вустах ти залишив сліди,
І у пам’яті змучені рани.
Ти сказав мені просто - «іди»,
Й розв’язав цим любові кайдани.
Твою руку тримала рука,
Я цей дотик торкань пам’ятаю.
Від сльозин стала мокра щока,
Жаль,що я тебе досі кохаю…
Ти впустив в своє серце,в життя,
Дав любові своєї відчути.
І ішли від душі почуття,
Як тепер це кохання забути?..
…Стерли спогади й сльози - роки.
Той період,коли були разом.
Вже й забула твій дотик руки,
Як прийшов щоб зустрітися з часом.
На вустах пам’ятаю сліди,
Що колись розтоптали до болю.
Вже не варто казати «прости»,
Ти скалічив закохану долю…
(Поезія не автобіографічна - присутні ліричні герої)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2020
автор: Наталія Глиняна