ЗАСУХА

Стир  сильно  схуд  весною,  мов  дівча,
Всі  пагорби  торчали  наче  ребра.
Старезний  сом  із  глибини  бурчав,
Сльозу  ізрідка  опускали  верби.

Нема  дощу  і  снігу  не  було,
Вони  всю  зиму  обминало  небо.
Гуло  у  димарях,  ще  й  як  гуло,
Дощу  землиці  ой  було,  як  треба.

Ходили  бузькі  по  низькій  воді,
Шукаючи  рибину  під  водою.
Купалися  качата  молоді,
Ховаючись  від  сонця  під  вербою.

Але  дощу  весною  не  було,
Земля  суха  лягала  спати  в  ліжко.
Дощу  просило  місто  і  село,
Ну  хоч  краплину,  ну,  хоча  би  трішки…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874138
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.05.2020
автор: Віталій Назарук