На зустріч поспішали,
Чоловік й дружина.
Такою гарною була,
В той день його Ірина.
Завзято посміхалась,
Занадто радісна була.
Неначе знову закохалась,
Напевно діяла весна.
Тут сталось неймовірне,
Ішов на зустріч чоловік.
Вона кинулась в обійми,
Залишився один сміх.
-То чоловік з мого села,
Йому така я рада.
Були ра́зом біля Дніпра,
Маленьке мали свято.
-Ти здивувала мене, люба,
Не чув давно такі казки,
Не полетів малим із дуба,
Постіль єдна вас залюбки.
Лапша мені не до вподоби,
Навіщо вішаєш на вуха.
Не маю я на тебе злоби,
Не йди, а просто чухай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874089
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2020
автор: Валентина Ярошенко