make it rain

коли
навіть  найменший  гріх  мого  батька
гнітить  мою  душу,
і  вдавані  страждання  моєї  матері
не  відпускають  її  на  волю,
я  думаю:  з  неба  має  зійти  вогонь,
що  очищує  навіть  безгрішних,
дарма,  що  цей  вогонь  приносить  мені  біль  –
хай  буде;
дарма,  що  він  проникає
аж  до  основ  буття,  о  господе,
через  діряву  стріху,  –
хай  буде  так.

діти  надворі:  "хай  буде  дощ,  хай  буде  дощ!"
–  навіть  так?
–  так,  саме  так,
господе.

без  води  не  зійде  ніяка  насінина.
а  тим  часом  лежить  і  гріється  в  землі,
і  лиш  голод  її  проростає,
укорінений  міцно:  господе!
зглянься  на  твого  негідного  сина:
чи  не  бачиш,  як  плачуть
ці  олігархи,  митрополити  та  королі?
що  ж,  нехай  їхні  сльози  так  і  будуть  даремними.
ти  на  них  не  зважаєш,  а  мені  болить.
ти  знаєш  їхнє  серце,  а  твоє  все  –  таємне,
всі  свої  обіцянки  ти  кидаєш  насамохіть.

моря,  що  наповнені  моїми  сльозами  по  вінця,
вже  не  стануть  повнішими,  берег  глузує  з  них.
а  ці  олігархи,  як  кинеш  їм  чесного,
здобутого  в  муках  червінця,
плачуть  ще  дужче,  а  дякувати  –
таких  вже  нема  дурних.

тільки  діти  надворі:  "дощику,  дощику!"
–  так  вони  просять?
–  так  і  радіють,
господе!

хай  буде,  що  хмари  сплеснуть  в  долоні,
хай  викрешуть  з  неба  воду  й  вогонь:
той  вогонь  потече  річками,
блискавичними  жилами  атмосфери;
та  вода  принесе  нам,  мов  немовля-пророка,
сподівання  на  те,  що  прихилишся
й  до  инших  наших
багатьох-багатьох  прохань

https://www.youtube.com/watch?v=wRnkFeywfBE&list=RD8DRRyAh9OnQ&index=19

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874044
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2020
автор: Alisson