Живи цей день так, нібито востаннє у житті.
Встигай те, що хочеш, маєш встигати.
У проміжках сумарних та в ошатному злитті
Не вагайся за мріями ганяти.
Відчувай так, нібито востаннє у житті,
Тому що вражень цих вже більш не буде.
У кожній хвилі, миті, у кожному чутті
Шукай лиш те, що пам'ять не забуде.
Дій так, нібито востаннє у житті.
Корисними та вдалими хай будуть твої дії.
У тиші або в шаленому битті
Чарівними хай будуть всі твої взаємодії.
Люби так, нібито востаннє у житті,
Бо кохання цього більше вже не буде.
У сутінках широких та у відкритті
Нехай твоя душа волю лиш здобуде.
Живи цей день так палко, нібито востаннє у житті.
Не забувай близьких так трепетно та ніжно обіймати.
Нехай не буде смутків, як у вовчому витті.
І серце теплотою, м'якістю не припиняй займати.
14.06.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873974
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.04.2020
автор: Оля Тимошенко