У блакитних очах надзвичайні глибини,
Що ховають в собі всі секрети людини.
Огортають весь світ, мов прозорі вуалі
І холодним цілунком відправляють нас в далі.
Сірі очі – це колір глибокої думки,
Коли сотні ідей стоять за лаштунком.
Мокрим снігом й дощем зустрічають нас часто
І у довгих обіймах тримають прекрасно.
У зелених очах є стільки емоцій,
Що вирують у тебе в кожному кроці.
Зігрівають теплом і малюють квітками
Та прив’язують всіх до себе нитками.
А у карих очах є така таємниця,
Що німому художнику щоночі сниться.
Все життя він малює свою картину,
Щоб нарешті побачити ту – єдину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873958
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2020
автор: Анастасія Квітковська