Весняна молитва

У  сповиточку  деяке  ще  листя,
Та  білі  вельони*  вдягли  уже  сади,
Отарами  тумани  розбрелися  –
Ранкову  свіжість  п’ють  з  роси  й  води.

Шпаки  свої  пісні  переспівали,
Тепер  горла  тренують  солов’ї,
Зозуля  жде  грози  –  не  закувала,
Жалі  в  собі  тамує  ще  свої.  

Найперше  жаби  «кум»  не  будить  ранку,
Й  зорю  вечірню  мовчки  зустріча,
Прибрався  берег  в  пишну  вишиванку,
Уперто  поле  кличе  сіяча.

Упевнено  береться  той  до  діла,
Адже  весняний  день  годує  рік,
Тож  молиться  душа  його  й  радіє:
«Нехай  уродить  краще,  ніж  торік!»
28.04.2020.
*  –  головне  вбрання  нареченої  (фата).

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873830
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2020
автор: Ганна Верес