Зачинені завжди коти і кішки,
Десь по міських міжповерхо́вих двушках,
Де їм, дерева – припідло́жні ліжка,
Річки, струмки, озера – миски, кружки.
…Клітки́, котам, з людських уподобань,
Вважаються людьми – мов рай для ле́жачих.
Лиш в пандеміях карантинних, стислий стан –
Їх, зрозуміється нам… Й без мереж гучних,
Без фейсбуків, телефонів. Спи-лежи.
І не мявчи́, тобто – нічого не кажи…
26.04.20р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873785
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 28.04.2020
автор: Юхниця Євген