Розлився медом спокій по душі…
Інтриг не стало. Знову стала тиша.
По трохи повертаються вірші,
Лиш серце спомин, наче сон колише.
Життя знов повернулось в береги,
Звивається, обходить перешкоди.
Та перешкоди ці не вороги,
Й вони не роблять у житті погоди.
Заставити забути страшний сон
І посміхатись, як довкола люди…
Хай голубіє небо, наче льон…
Хоч зрідка спомин ще лоскоче груди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873765
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2020
автор: Віталій Назарук