Тебе вдихав із димом,
Одурманений твоєю був красою.
Сотні раз втикав від тебе,
Та мене вертала, ти – сльозою
Твій голос досі мозок проїдає,
Перед очима досі образ твій.
При першій зустрічі напевне,
Програв тобі двобій.
Ти - крик, ти - емоції мої,
І сльози, страх і слабість.
Та чому при всьому цьому?
Ти найбільша моя радість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873737
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2020
автор: 333