Сьогодні Проводи. Щороку у цей день ми провідували могили своїх рідних, друзів, сусідів, знайомих, а цього року згадуємо вдома при свічечці. Цей вірш моїй мамі Ходак Феодосії Іванівні.
[b]Тобі, матусю, віршик мій новий![/b]
Матусю, не була ти навіть сива,
Коли душа злетіла в засвіти,
Любила землю й цим була щаслива,
Та рано залишила її ти.
Немов учора, нам ти дарувала
То посмішку, то мудрий свій совіт,
Молитвою від лиха рятувала,
І нам здавався раєм білий світ.
На небі ти вже два десятиліття,
Собою й там прикрасила наш рід.
Уже і ми із братом люди літні.
Війна у нас ще й вірус цей – «COVID».*
Я знаю, мамочко, що ти і там при ділі,
Без цього жить ніколи не могла.
Гадаю, й ти від того не зраділа:
Немає майже вже й твого села.
Уперше ми не прийдем на могили
У день Провід, та ти вже нас прости –
Біда у нас: людей багато гине,
Ростуть, немов гриби, нові хрести…
В Донбасі сьомий рік війна палає –
Праправнуків твоїх вона п’є кров.
Всевишнього молитвами благаєм,
Щоби поміг нам ворога збороть.
О, як непросто на Землі сьогодні!
Здається, й люд до всього збайдужів.
Навіть весна, як і серця, холодна.
Частенько й рідні люди, мов чужі.
Чи знову «чорну смерть»** ми проживаєм,
Як то колись, в далекому «тоді»,
Чи що насіяли, тепер те пожинаєм?..
Планета наша, мамо, у біді!
27.04.2020.
* – COVID-19 - це інфекційне захворювання/
**– «чорна смерть»* — «найжахливіша демографічна катастрофа в історії людства».
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873679
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2020
автор: Ганна Верес