А бліда зелень молоденьких трав
Така ще ніжна-ніжна й шовковиста
І квітоньки, що хтось порозсипав,
Неначе човники гойдаються на хвилях
Отого океану, де весна
Себе володаркою й справді почуває,
Лебідкою пливе в ньому вона
Й усіх птахів до себе теж скликає,
Щоб рзважали повелительку свою
Веселим співом, що бентежить серце.
Та музика джерельцем чистим ллється
І душу радістю наповнює мою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873612
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.04.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський