Не залишиться цього прекрасного світу:
Усе зажариться у зоряній імлі.
І тільки струмінь невловимого магніту
Летітиме далеко й вільно від Землі.
Не залишиться навіть всесильного часу,
Хоча він і литиметься до кінця.
І тільки порухи хвиль, що пустяться в масу,
Перенесуть усе на свої місця.
Ні, не залишиться ніякого життя:
Воно помре, згорить, загине.
І тільки дух незнаного серцебиття
До свого виміру долине.
Не залишиться незайманих просторів:
Усе огорнеться у тьму.
І тільки струни незримих коридорів
Гратимуть ефектність німу.
Не залишиться емоцій, вражень, почуттів.
Не залишиться того, що надихає.
І тільки відблиск яскравих, цінних відчуттів
У минулому майбутнє колихає.
17.02.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873591
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.04.2020
автор: Оля Тимошенко