Кохання як вітер -
крутився до поки
не вгамониться .
Сипав щоразу пісок
в закохані очі.
А потім щоночі -
дрова ламав.
Численні простуди
від холодного поту.
І тіло ламає як начебто
кохання жбурляє.
Не знаю чим лікуватись.
Як вітер холодний
і всюди він дує.
Кохання не гріє -
погода не та.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873460
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.04.2020
автор: Etotak369