А кому ще даруєш мої слова?
Якби ж просто слова і тільки...
Там щораз на їх місці - віхола,
Де любов розтягнувши крихтами,
Ми спустошилися наскільки...
Так багато сказати, що ні́чого,
І при зустрічі неправдиво
У пристойності скуті січнями
Ні про що витрачаємо лічені
Нам хвилини, як час на диво.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873281
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2020
автор: Маріанна Вдовиковська