Хто ти?


Хто  ти?  Ні  коханка,  ні  дружина,
Родоводу  нездійсненна  в’язь.
Загубилась  в  хвилях  часоплину,
Як  у  хащах  –  пісня  солов’я.

Ти  була  і  янголом,  і  сонцем
У  розмаї  найсвітліших  літ,
Океаном  збурених  емоцій,
Твердю  неземною  на  землі.

Ти  і  залишилася  такою  –
Як  ікона  –  чиста  і  свята.
І  хоч  знаю  –  часом  рани  гоять,
Але  десь,  у  позамежні,  там

Вже  куди  не  дано  досягнути,
У  щемкого  спогаду  на  дні
Світлим  чаром  диво-незабутки
До  цих  пір  являєшся  мені.

І  вертаєш  зоряні  хвилини,
Де  ні  втрат,  ні  щонайменших  бід,
Де  ти  –  не  коханка,  не  дружина,
А  увесь  яскравобарвний  світ!




***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873223
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2020
автор: Зелений Клин