В неділю в самотній печері поета,
створив я диво на цілу планету.
Не знаю я навіть як диво це сталось:
вірш був звичайний - все раптом взірвалось.
Мабуть, надто довго його я варив,
не п'ять , як звичайно, а двадцять хвилин
і соус був дивний не юшка зі слів,
а клейка густота найкращий відбір.
Мій вірш спалахнув,червонів і гудів,
іскрився ,бурчав і пустив чорний дим.
Мій песик, що поезію мою любив,
вдихнув дим той чорний і дух іспустив.
Так, шкода ,звичайно,що Бобік мій здох,
та все ж вірш мій - зброя, хоча б проти блох.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873107
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2020
автор: Galuna_maluna