Летить так плавно ця єдина мить,
Не зупиняється нізащо та ніколи,
То радіє шалено, то щемить,
Несе суцільні проміжки та рівні проколи.
Мить... лише одна, лише єдина.
Вона, мов вогник, її для когось легко погасить,
Так, така вразлива, мов клітина.
Її ніде й нікому ще не вдалося зупинить.
Лише одна, єдина мить,
Така ефектна і водночас непримітна,
То ясно світить, то гримить,
Така заманлива і, як зоря, магнітна.
Мить… така палка, така смілива,
Яка спішить в незнану вічність,
Така тонка і така красива,
Переплітає грубість, ніжність.
Лише одна невідворотна мить,
Яка на все наносить свій блиск,
То виразно й тихо лине, то шумить
І переливає м'якість, тиск.
06.07.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872943
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.04.2020
автор: Оля Тимошенко