Сироїд Андрій Антонович
Народився в 1919року
в с. Лемеші Янушпільського району Житомирської області.
Пропав безвісти під час Другої світової війни.
Залишки тіла солдата було виявлено
у квітні 2020 року у полі неподалік с. Радогоща
Лугинського району Житомирської області.
Перепоховання відбудеться у рідному селі солдата.
Земляк наш - Сироїд Андрій
Зник безвісти у Другій світовій.
Не повернувся із війни.
Не повезло – живим прийти.
Батькам не вірилось, чомусь,
Бо обіцяв: « Я повернусь».
Вони надіялись й чекали –
Літа тихесенько спливали.
А він приходив в їхні сни
Легеньким вітром щовесни.
Батьків за плечі обнімав,
Втішав і сльози витирав.
Немовби, з ними говорив,
Ще зачекати їх просив.
Й вони чекали до кінця
З війни солдата і бійця.
Померла мати і татусь,
Але слова ті - «.. повернусь»
Неслись із вітром щовесни,
Де край дороги ясени;
Село де рідне – Лемеші,
Й садок колгоспний на горбі;
Де яблуневий білий цвіт
З пелюсток стежку до воріт
Встеляє тут, де була хата,
і залишалася чекати
Замість батьків його з війни -
Не дочекалися вони.
Не дочекалася і хата
З війни солдата, сина, брата.
Стоїть лиш місце в споришах,
Де була хата в Лемешах.
І де тополя ще росла,
Бо свідком тих подій була:
Солдат як в сни сюди літав,
А рід його все виглядав.
І ось чергова вже весна
Всім сповістила, що війна
Нам віддає назад Андрія -
Здійснилася батьків надія.
Не дочекалися вони -
Та рідні є і земляки.
Багато літ з тих пір пройшло -
Солдат вертається в село.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2020
автор: Ольга Калина