Ти будеш все життя жаліти,
що гендлювалася собою,
що розтоптала щастя квітень
і душу сповнила журбою.
Ти будеш вічно пам’ятати
свій сон і гойдалку до неба!
Так, дійсно ти не краща мати
і не врятує жодна треба…
Лихі не зітреш обіцянки,
даремно подані надії –
на днищі випитої склянки
не схоронити злії мрії…
А осінь вже не за горами,
настане час і піде літо…
Вітрам що відчинила браму –
тобі усе життя жаліти!
21.04.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872931
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2020
автор: Олександр Мачула