А ти гориш в моїх руках, мій золотавий,
Я вже злякалася, що ти навіки зник,
Такий гарячий, наче сонечко, яскравий,
Душі змерзаючої вічний рятівник.
Я збережу тебе, мій вогник жовтоокий,
Я покладу тебе за пазуху душі,
Бо тут навколо вітер крутиться жорстокий,
Бо тут навколо б'ють краплинами дощі.
Я не віддам тебе, маленький, в їхні руки,
В собі сховаю від усіх земних стихій,
Бо я не хочу, так не хочу я розлуки
З тобою вогник...жовтоокий вогник мій...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872928
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2020
автор: Sukhovilova