Зачиню двері до своєї мрії
І ключ втоплю я без жалю
Стомився вірить і плекать надію,
Втрачати все, що так люблю.
Усі думки сховаю я у скрині
Із написом сумним "забудь".
Ідеї не постукають від нині,
І не запросять у далеку путь.
Хай серце плаче , а душа воляє
Від себе відмовляюсь і свого.
Та порожнеча вже не спопеляє,
Лиш холод гріє й більше нічого.
І оцінивши шанси на терезах,
Раціональний світ без втрат
Реальність бачу я тверезо
Як долі своєрідний жарт...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2020
автор: AKM