Тихо річка пливе, ніжно з хвилями бавиться,
Ось зустріла листок, бачу з ним уже радиться,
Щось шепоче йому, шле манливий дарунок,
А листок вже на хвилях залиша поцілунок
Настрій, посмішка вже, все чудово складається,
Але річка чомусь не спішить, все вагається,
Мабуть є не довіра, що в серденьку криється,
Може згодом водою поступово і змиється
Все тече і тече,ніжно хвилями грається,
А привітний листок її в слід посміхається
Та ріка не спішить, знову шле подарунок,
А листок все так сміло залиша поцілунок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик