У світанках ховалася мила верба,
А в емоціях вітів відчувалась журба
Та вона її вміло ховала в листки
Не хотіла смутити чарівність весни
І занурилась стиха у думи свої,
Піддалася депресії. що у душі,
Але вмить зупинилась, неправильний хід,
Бо у серці завжди неприємний цей слід
І зібрала всі сили у віти свої,
Посміхнулась привітно чарівній весні,
Ось де треба черпати тепло і любов,
Щоби серце забуло про смуток вже знов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872485
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик