Палає Полісся, димить Україна
під тиском вітрів «ляха» і «москаля».
Пожежники гасять вогонь звіддаля,
та не може спинити пожежу країна.
Палає Полісся, димить Україна,
горять у вогні і ліси, і поля, -
вогонь на своєму шляху спопеля,
що після лишається тільки руїна,
Палає Полісся, димить Україна,
дим по просторах із вітром гуля
і смог їдким смородом все устеля,
що атмосфера стає отруєна.
Палає Полісся, димить Україна,
в полум’ї гине життя до нуля,
й домівки тварин, і гніздо журавля,
й пісня змовкає в гаю солов’їна.
Палає Полісся, димить Україна
через звичайне людське свавілля.
Зникає безслідно природнє довкілля
і це найстрашніша з усіх переміна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872476
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.04.2020
автор: Павло Коваленко