Ми все життя не стоїмо на місці
Разом із ним йдемо вперед
Весну що року зустрічаємо у квіті
Чому ж кожного старість стереже?
Провели дитинство своє і юність
Зустріли кохання, пізніше сім'я
Бувають свята, проходять будні
У одного щастя, а в іншого біда
Чому когось веде одна стежина?
У когось трапляється безліч доріг
Можливо є в тому чиясь провина
Комусь сонце світить, у когось сніг
Кожний здатен помилки робити
Найголовніше пізнати їх вчасно
Прийде повага, ради кого жити
Нехай не обминає нікого щастя
Адже життя - найкраща мить
Один раз воно кожному дається
Як зіницю ока потрібно берегти
Тоді червоніти нікому не прийдеться
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872410
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2020
автор: Валентина Ярошенко