Сучасними будовами,
висотками чудовими
І автомагістралями
Одеса розрослась
Що вежа Ковалевського
здалася би маленькою,
Якби до цього часу
вона би збереглась.
А я люблю провулочки,
старі тихенькі вулички,
Де на тин́и́ повився
із плющем виноград.
Я тут ходжу годинами,
а то бувало й днинами
І розлучитись з ними
не можу я ніяк.
Вдивляюся в будиночки,
у світлі чисті шибочки,
І мрію, що зустріну
я тут свою любов.
Тоді оцим провулочком,
цим милим заковулочком,
До ранку вже бродити
ми будемо удвох.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872378
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2020
автор: Володимир Бабієнко