Крило перебите,
Поламана доля…
Не хочеться жити,
Хоч вітер по полю
Дощі розганяє,
Біжить по стежині,
Де роси поділись,
Що квітли в долині.
Приспів:
Так хочеться жити й голубку кохати,
І крилами долю свою обіймати.
Якщо вона доля, то треба чекати,
Без долі не жити, не те щоб кохати.
Голубко, кохана,
Чому відлітаєш,
Чому мені радість
На сльози міняєш?
Без тебе, голубко,
Існую й сумую,
А ти і не бачиш,
А ти і не чуєш…
Приспів. (2)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2020
автор: Віталій Назарук