Волошка

Волошками  розквітло  небо  влітку,
А  синь  небес  окутала  поля,
Згубилась  в  пшеницях  волошка-квітка
І  жайвір  піснею  її  розвеселя,

Який  у  просторі  безмежному  тріпоче
Та  сипле  вниз  пісенне  попурі.
І  слухає  його  мала  волошка,
Бо  це  ж  для  неї  спів  о  цій  порі.

Блакитноока  квітонька-волошка  -
Небес  краплиночка  маленька  між  хлібів,
А  синій-синій  той  небесний  простір  -
То  віддзеркалення  волошок-васильків.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872361
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.04.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський