До нас нарешті прийшов дощ,
а за дощем тепло прийде,
й весняне сонце молоде,
його чудові промінці,
додадуть щедрості землі...
І оживе усе навколо,
від вулиць і до виднокола,
оновляться степи й поля,
бо ж дощ природу звеселя...
-Спасибі,- я кажу природі,
відомо ж всім у нас в народі,
що коли вчасно йдуть дощі,
легше землі й кожній душі...
В напрузі нині вся планета,
в сумні попалася тенета,
коронавірус десь узявся,
й за людство люто чогось взявся...
Щось невгодило йому людство,
чи може в цьому його сутність,
знищити все, що є слабке,
чи в нього черево їдке?..
Нині всі люди сидять дома,
всім стало сумно, як ніколи,
і хтось сумує, а хтось плаче,
а коронавірус далі скаче...
Сьогодні гірше, ніж учора,
у тишині усе навколо...
Лиш з телевізора новини,
невтішні линуть щогодини...
Дивлюсь в вікно, бачу дороги,
на них людей нема нікого...
Навіть затихли усі птахи,
нема наснаги щебетати...
Мовчать собаки, як поснули,
чи про обов"язки забули...
Не стихли лиш жваві коти,
у них котячі клопоти...
Затихла в тишині земля,
її весна не звеселя...
Людські потрібні їй турботи,
та й люди звикли до роботи...
А так сидіть весь час без діла,
ця пошесть в світ наш прилетіла...
Душі болять і сверблять руки,
дай, Боже, нам стерпіть ці муки...
Радію я, що пішов дощ,
все ж краще стане хоча б щось...
А за дощем прийде тепло,
а де тепло, там і добро...
Тому і вірю я, як люди,-
коронавірус все ж відбуде,
відійде з нашої планети,
розірве світ усі тенета...
Будемо жить, як і жили,
весняні ж квіти зацвіли...
Відійдуть всі наші печалі,
будемо жить й рухатись далі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872058
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.04.2020
автор: геометрія