Мій Луцький замку, ти розцвів весною,
Неначе наречений у цвіту…
Білі хмаринки - птахи над тобою,
Милуються красою на льоту…
Із древнього, нараз зробився юним,
Бо наречені вишні у цвіту.
Твої з роками затвердівші мури,
Пускають соколів у висоту.
Старим і юним будь завжди наш замку,
Зустрінь, як прийде Любарта душа.
Вітай гостей, що йдуть до тебе зранку,
Юначе серце гордістю втішай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871813
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.04.2020
автор: Віталій Назарук