мною було полюблено
дівчину вкрай красиву.
нею було
буто моєю богинею:
такою премудрою,
такою прекрасною,
такою милосердно-терплячою,
що й словом не сказати.
от одного разу нею було сказано:
"що ж? а мною також
планується закохатися –
сподівайся на це, та не дуже:
можливо, мною плетено
якісь тенета. ще не час хотити по стерні.
цінований мною,
чом би тобою, друже,
не дано було спокою мені
й моїм неперевершеним чеснотам?
бо ким відчиняється, тим не питається хто там,
бо ясно, що той, ким постукано. – так
розв'язується мною всяк запитальний знак".
почувши таке, мною було надзасмучено,
розгнівано і навіть збожеволено;
потім сказано:
ким було тобою сьогодні пообідано?
чим було тобою сьогодні пообідано?
– ще невідомо. ні, богами не обираються люди,
і якщо тобою зараз, наприклад, не буде
підено на південь заради променаду,
якою мухою не буде вкушено тебе?
це мною не питається, не плентаючися позаду,
бо твоє мислення сьогодні знову, як завжди, слабе.
нею стало осмислено, та лиш на хвилинку,
якусь, напевно, золоту
думку про недоцільність мого легковажного вчинку,
оціненого нею, як приреченість на самоту.
а зроблено – ще не осмислено ні мною, ні нею самою,
та з певною неназваною підлістю,
мною гадається, аж через край святою.
хай зрозуміло буде вами, який це безмежний біль,
коли розум переобтяжено
неймовірною незліченністю вражень.
адже мною було вже докладено всіх неможливих зусиль,
щоб у мирі та спокою,
без зайвих на то зауважень,
тобою було проваджено
твоє неспокійне життя.
мов стрічка, в'ється нами стежка за лаштунки!
еге ж, не нами топтана ця пізнавальна стаття
з журналу "виноград та поцілунки"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871729
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2020
автор: Анастасия Яковлева