Пори року
Г
Хотів я повернутися до тебе
та білий сніг сліди мої заніс
чому не повернувсь... мабуть так треба,
щоб цю печаль усе життя проніс.
Збирався по весні почать все знову,
та буйним цвітом стежина зарослА —
топтать нову, чи руйнувать основу
яку заклав я будувати біля Псла?
Буяло літо різнобарвним сном,
у цьому сні весь час ішов до тебе,
печаль свою хотів залить вином
спустивши нанівець усі потреби.
І плакав дощ і темна осінь за тобою,
дороги всі розквасило ущент,
пора уже зайнятися собою
і знову, як завжди, я упустив момент.
Бреду втягнувши голову ув плечі,
волосся сиве... під ноги сивий сніг,
і плутають в снігу думки старечі:
"Чому ти повернутися не зміг?"
10.04.2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871498
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2020
автор: Микола Коржик