Я впустила в душу пригорщу весни,
Щоб заграли в барвах сни мої ясні…
Щоб світанок в серці казку малював,
Свіжий подих вітру тіло цілував…
Щоб відкривши очі, бачити красу…
На ногах відчути вранішню росу…
Стежка манить дивом у чарівний сад,
Де дерева наче, наречених ряд…
А над ними пісню бджоли завели
Танцем в праці дружно, вісімку сплели…
Грає десь в повітрі чарівний смичок,
А на клумбах квіти - диво-рушничок…
В парі вже воркочуть сизі голуби
Про любов і вірність, щастя без журби…
А лелеки крила мир несуть у дім…
Я його бажаю щиро людям всім.
Поділюся з вами нотками весни…
Хай струмочком в римах зазвучать вони…
Лагідним і ніжним, теплим вітерцем
Ввійдуть в ваші душі, послані творцем.
09.04.2020
Л.Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871410
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.04.2020
автор: Любов Таборовець