Візьми її за руку, у годину непросту,
Коли навколо темінь, огорни кохану світлом.
Являє не завжди життя омріяну красу,
Та ось вона під серцем – і розквітло!
Чекає, чорна смуга негараздів і війни,
Але ж і Бог любив, коли година дала рану.
Візьми за ніжну руку, пригорнися, обніми
Сполохану та віддану кохану.
Цю ніч відкине ранок, ніби одяг зайвий, ниць.
Стираєш із полиць всі негаразди, пил і гнів.
В коханої залишиться те світло між зіниць,
В якому не покинув, а любив.
#ОлегКупрієнко © 22.03.2020р.
#поезіяОК
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871326
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2020
автор: Олег Купрієнко