Так епічно…

Так  епічно  усе  закінчилось,
Трішки  пафосно,  трішки  з  вогнем,
Все  у  звуках  фанфар  розчинилось,
Що  стихають  в  душі  з  кожним  днем.
Що  стихають,  мов  плач  немовляти,
Переходячи  в  тишу  німу,
Лиш  іронія  може  сказати:
Що?  Навіщо?  Коли  і  чому?...
Та  до  нас  їй  вже  діла  не  має,
Ні  до  нас,  ні  до  плачу  фанфар,
Ні  до  того,  що  в  серці  згорає
Те  кохання,  що  наче  Ікар.
Та  любов,  що  між  нами  ще  билась,
Наче  птаха  з  далеких  країв,
А  тепер  просто  долі  скорилась,
На  вогонь  полетіла  без  слів.
І  розплавилась  вся,  розчинилась,
Під  весняним,  цнотливим  дощем,
Так  епічно  усе  закінчилось,
Трішки  пафосно,  трішки  з  вогнем...
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871164
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2020
автор: Sukhovilova