Так беруть сяйво що витає…

*    *    *


                         Присноквітучій,  Їй,  що  не  візьмеш
                         на  фото,  що  всім  дарує  любов,
                         з  любов’ю  присвячується


Так  беруть  сяйво
що  витає
в  повітрі
так  вільне  Боже  побачить  —
                               й  проститись
ноги  —  це  пам’ять
                           в  красі
ідуть  —  до  краси
                               захиститись
готовність  відкритись!
і  з  Неба  впадає
по  вірі
хто  в  Благовіщенні  —
ходить  в  повітрі!..


Як  парасолі  в  бузковості
                               і  суперечці
                               в  парку  пашать    —
це  сакури
як  заперечиш?
незаперечні
Вийняті  з  вод  аби  не  холоститись
йдуть  хоч  в  огонь  —
                         до  Краси!
                         захиститись...

07.04.2020,
після  Літургії  онлайн
 з  вл.  Олександром  (Драбинко)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871111
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович