Сивина

Сивина,  сивина,
Не  минула  вона
Дідуся,  який  ніс  всій  Європі
Перемогу  святу
В  45-м.Йому
Не  забути  того  ще  і  досі.

Сивина,  сивина,
Вкрила  також  вона
Густо-густо  і  батькові  скроні.
Крізь  Афгану  вогонь
У  свій  час  він  пройшов,
Як  згадає  -  душа  похолоне.

Сивина,  сивина,
Чом  так  рано  лягла
На  русяві  матусині  коси?
Бо  зазнала  вона
Вона  горя  сповна,
Очі  сині  сльоза  гірка  росить.

Сивина,  сивина,
Чом  так  рано  лягла
Та  й  на  чорнії  кучері  сина?
Був  не  раз  у  бою,
Рідну  землю  свою,
Матінку  боронив  й  Україну.

Сивина,  сивина,
Сизим  димом  вона
Всіх  в  родині  отак  огортає.
Полином  загірчить
В  серці  кожного  з  них,
Коли  струн  його  тихо  торкає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871062
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 07.04.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський