ВДИХНИ У МИТЬ ЖИТТЯ

ВДИХНИ  У  МИТЬ  ЖИТТЯ
Вже  відлетіли  журавлі  у  даль
І  неждано  прийшов  листопад.
Опадає,  листя...  Tуга,  печаль-
І  у  білих  снігах  зацвів  сад.
Зима  запрягла  білі  коні
Рожеві  мрії  понесли  вітри  .
Стою  ,як  тополя  у  чистім  полі
І  мерзну,  від  кристальної  сльози  .
До  моїх  ніг,  встеляє  килим  зима
Лютує  ,мороз...  мете,  хуртовина.
Я  під  снігопадом  стою  одна
Душа  ,плаче  як  мала  дитина.
Шукаю  ,свій  рай-  бабине  літо
По  між  хмарин  сонечко  ясне.
Метелиця,  засніжила  віти
І  багряне  листя  золоте.
О  ,так  далеко  ще  до  весни!
Коли  червоний  мак  зацвіте.
Тополі  насняться  ясени
У  травах,  щедре  літо  молоде.
Прийде  ,  юна  весна  оживе  надія  !
Мріями  заколосяться  жита.
І  душа  розквітне  як  лілія
Я  вдихну,  у  чудову  мить  життя.
М  .Чайківчанка.
2017  05  05

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871041
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2020
автор: Чайківчанка