Але якщо ти захочеш раптом …

Ти  мабуть  пів  світу  мене  самого,
Я  мабуть  пів  світу  тебе  самої,
Кілька  мікронів  довжелезної  дороги,
Ми  мабуть  трішки  один  одного  герої  …
Навіть  якщо  неймовірно  далеко,
Хоч  насправді  близько  й  сміливо,
Крила  позичу,  попрошу  лелеку,
Стану  вітриськом,  дощем  брехливим  …
Може  так  дуже  себе  я  мучу,
Може  тобі  вже  зі  мною  тісно,
Може  ту  хмару  свою  летючу,
Так  зустрічаю  неначе  пісню  …
Але  якщо  ти  захочеш  раптом,
Щоб  замість  хмари  світило  сонце,
Я  її  просто  дощами  витру,
Буду  лиш  другом  і  охоронцем.
Але  якщо  ти  захочеш  раптом
Зі  мною  по  небу  цьому  летіти,
Я  стану  для  тебе  звичайним  птахом,
Що  крил  не  буде  своїх  жаліти  …  
Але  якщо  ти  захочеш  раптом
Землю  ногами  усю  сходити,
Тобі  мені  лиш  кивнути  варто,
Буду  тебе  я  нею  носити  …
Але  якщо  ти  захочеш  раптом
Покинути  осінь  і  стати  весною,
Я  обійдуся  холодним  жартом.
Справді  буває.  Залишусь  собою.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871018
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2020
автор: Дружня рука