Запитальний

Як  дивно,  що  з  народження  Бог  розум  не  дає.  
І  з  часом  він  по  суті  (розум)  не  завжди  приходить.
Чому  мені  без  мудрості  час  шкоди  завдає?
А  серце  без  розумності  теж  сильно  шкодить?

Чому  роки  пропущені  нічого  не  навчать?
Роки  з  питаннями,  що  добре  й  що  погано.
Чому,  як  розум  вирішить,  то  серця  кричать?
Тоді,  як  серце  вирішить  —  бажання  розуму  безсиле?

Поми́лок  купу  зроблених,  відкладених  під  стріху,  
До  уваги  ніхто  й  ніколи  не  брав.  
Чому  те  недосерце  чекало  лиш  на  втіху?  
А  слова,  як  пух,  той  недорозум  цінував?  

Дивний  є  той  світ,  і  дивні  в  ньому  ми.  
Дивне  теж  бажання  щасливим  бути.  
Серця  слухати,  будь  ласка,  не  спіши.
Старайся  розумом  ту  істину  збагнути.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870919
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2020
автор: Рія