Буденність.

Страждання,  як  ланцюги,  навколо  серця  обвилися,
Спогади  й  минуле  зімкнули  їх  в  замок,
Я  проживаю  той  день  знову  й  знов,
Благаю,  щоб  ще    хвилину  зі  мною  залишився.

Поспіхом  подих  вітру  став  свіжіший,
Невже  це  весна?  А  як  же  ти?  
Аромат  квітів  душу  втішить,
На  одному  місці  стояти  –  не  зовсім  іти,

В  очах  сльози,  а  навколо  навіть  терни
Молодими  листочками  обзавелись,
Усвідомлення  життя  тебе  зверне
Із  того  шляху  до  якого  ти  звик.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870826
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2020
автор: Іра Задворна