І знову світ зробився віртуальним.
Од вірусу? Од вчинків? Од людей?
Реальність має домішки астральні,
Уже реалізованих ідей.
Завмерло людство на кордоні страху,
Із-за якого глипає вина.
А все ж, Земля – то паросток з-під плахи,
Радійте, друзі, крутиться вона…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870825
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.04.2020
автор: Стяг