Скільки

Люди  -  шкатулки,  люди  -  криві  скринькИ,
Що  зберігаєте  під  вашими  замками?
Скільки  зосталося  світла  отам,  на  дні,  
У  душах  -  рахвах  всіяних  камінцями?    

Люди  -  шкатулки,  люди  -  криві  скриньки,  
Що  ви  ховаєте,  там,  під    дахами  -  спинами?                    
Скільки  зосталось  в  вас  віри  у  світлі  дні,                                                  
А  скільки  надій  вже  назовсім,  назавше  згинуло?          

Скільки  лишилося  темряви,  пилу  й  сліз?                                                                                
Чиїм  страхам  ви  дозволили  вас  замкнути?                  
Вас  зсередини  спустошує  ваша  ж  злість                                              
І  вам  наразі  іще  цього  не  збагнути.                  

В  кому  із  вас  був  прихований  щастя  зміст?            
Чому  його  ви  так  легко  змогли  забути?
Люди  -  шкатулки  скрізь  носять  з  собою  ніж,      
Щоб  їх  ніхто  та  ніколи  не  зміг  відімкнути.                              

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870805
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2020
автор: Христина Рикмас