(Автор Наталія Глиняна)
З’явлюсь туманом наших мрій,
І мовчки в губи поцілую.
Прошепочу тобі – «Ти мій»,
Міцні обійми знов відчую.
Прийду до тебе,як завждИ
Солодким сном посеред ночі.
Ти все благатимеш «Не йди»,
Та ранок враз розплющить очі.
І з кожним сонця промінцем,
Тебе все подумки я грію.
Торкаюсь рук твоїх лицем,
Вселяю в серденько надію.
Впусти у нього знов життя,
Я вірю зможеш, це удасться.
Назад немає вороття.
Ти заслуговуєш на щастя.
Хай вітром теплим пролетить,
Кохання,що було між нами.
Його, нажаль, вже не злічить –
Лишились з мрій наших - тумани...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2020
автор: Наталія Глиняна