Життя таке просте,
Хоча єдине та швидке,
Десь повне, десь пусте
І хвилями таке прудке.
Життя – воно лиш тут лиш зараз,
Не там, далеко, в глибині.
І стрімко пишеться, як нарис,
У цій прадавній глушині.
Життя таке стійке і в той же час мінливе.
Десь тут воно ще є, десь там його уже немає.
Воно, мов серденько, палке, легке й вразливе.
І як, коли та де скінчиться все – ніхто не знає.
Життя таке різке і в той же час ласкаве
Плететься палючим водограєм.
Життя таке тьмяне і в той же час яскраве.
Чи знає хто, де та з ким ми граєм?
Життя таке складне і в той же час просте
Несеться поміж берегів,
Хвилями спадає, а хвилями росте.
І хто усю цю мить зігрів?
14.06.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870592
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.04.2020
автор: Оля Тимошенко