А НАМ БИ НА ОСТРІВ…

А  нам  би  на  острів,  подалі  від  люду,
Де  тільки  природа  дівоча  і  ми.
Для  тебе  веселкою,  любкою  буду  —
Тобі  прихилю  я  край  неба  грудьми.

А  нам  би  на  острів  —  втішатися  вітру,
На  хвилях  здійматись  у  час  перемін,
Розлити  у  душах  ранкову  палітру…
Мрійливі  світлини…  Тріскоче  камін.        

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870574
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.04.2020
автор: Lana P.