БОГ РОЗСУДИТЬ
Ми сокиру війни не здіймали
І вбивати на брата не йшли -
Магаданами орди топтали,
Заганяли у гирла війни
А поети бувають різні...
Он метелики й бджілки гудуть...
А по той бік палкими серцями І тілами вимощують путь.
Тим поетам, що надто усякі,
Вони в мови чужі не плюють...
Тож у ворога матимуть дяки
Бо така фарисейська їх суть.
Нагороди чіплятиме скоро
Той люцифер, що нас роздира,
То ж виспівуй ворожою соло
І тлумач без помилок слова...
Десь тут радили друзі до зброї...
Що ж..послухаю їх та й у путь...
Ще в АТО не було, знать, такої...
Дасть Бог, стрінемось якось... Мабуть.
Н. Карплюк-Залєсова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870549
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.04.2020
автор: Надія Карплюк-Залєсова